30 листопада 1756 року народився німецький фізик Эрнст Хладні, засновник експериментальної акустики.

3 грудня 1973 року космічний апарат “Піонер-10” передав на Землю перші великомасштабні знімки Юпітера, наблизившись до нього на 132 тис. км.

5 грудня 1901 року народився німецький фізик-теоретик Вернер Карл Гейзенберг, один із творців квантової механіки, лауреат Нобелівської премії у 1932 році. У 1933 році Гейзенберг був нагороджений Нобелівською премією з фізики за попередній рік з формулюванням «за створення квантової механіки, додатки якої, серед іншого, призвели до відкриття алотропних форм водню».

У 1925 Гейзенберг спільно з Н. Бором розробив так звану матричну механіку – перший варіант квантової механіки, що дав можливість обчислити інтенсивність спектральних ліній, що випускаються найпростішою квантовою системою – лінійним осцилятором. Здійснив квантовомеханічний розрахунок атома гелію, показавши можливість його існування у двох різних станах. У 1927 сформулював співвідношення невизначеностей, що виражає зв’язок між імпульсом і координатою мікрочастинки, зумовлений її корпускулярно-хвильовою природою. Гейзенберг розробив (незалежно і одночасно з Я. І. Френкелем) теорію спонтанної намагніченості феромагнетиків та обмінної взаємодії, що орієнтує елементарні магнітики при намагнічуванні речовини. Автор робіт з структури атомного ядра, в яких розкрито обмінний характер взаємодії нуклонів в ядрі, а також робіт з релятивістської квантової механіки та єдиної теорії поля – нелінійної теорії, що ставить завдання дати єдину теорію всіх існуючих фізичних полів. Дав математичне обґрунтування протонно-нейтронної моделі атомного ядра. Запровадив концепцію матриці розсіювання (1943).