7 грудня 903 року – народився арабський астроном Абд ар-Рахман Ас-Суфі, який склав у 960 році зоряний каталог. Він описав туманність Андромеди (назвав її «маленькою небесною хмаринкою») за сім століть до її офіційного відкриття за допомогою телескопа.
У його «Книзі нерухомих зірок» перераховано 1017 зірок та докладно описано 48 сузір’їв. Перу Ас-Суфі належать і інші наукові книжки, наприклад, «Книга дій з астролябією», «Книга дій з небесним глобусом», «Книга введення в науку про зірок та їх вироки». На його честь названо ударний кратер, розташований у південній материковій частині видимого боку Місяця.

8 грудня 1730 року – народився голландський натураліст Ян Інгенхауз, який відкрив явище фотосинтезу.

У 1779 році він з’ясував, що за наявності сонячного світла рослини перетворять вуглекислий газ на кисень. Крім того, вчений з’ясував, що так зване клітинне дихання притаманне не лише тваринам, а й рослинам.
Також Інгенхауз вивчав способи щеплення від віспи. Він зробив багато успішних щеплень, зокрема членам родини Габсбургів у Відні. Тому згодом став приватним радником та особистим лікарем Австрійської імператриці Марії Терезії.

10 грудня 1845 року – шотландець Роберт Томпсон отримав у Лондоні патент на пневматичні шини, описані в його заявці як «удосконалені колеса для возів та інших об’єктів, що пересуваються».

10 грудня 1868 року – у Лондоні на розі Брідж-стріт і Парламент-сквер було встановлено першу у світі світлову сигналізацію.

11 грудня 1843 року народився німецький мікробіолог Роберт Кох, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини у 1905 році за «дослідження та відкриття, що стосуються лікування туберкульозу».

12 грудня 1901 року італійський винахідник Гульєльмо Марконі провів перший сеанс радіозв’язку через Атлантичний океан.