Основні положення Молекулярно-кінетичної теорії (МКТ):

1. Речовина складається з частинок – молекул, атомів та йонів.
До складу цих частинок входять більш дрібні елементарні частинки. Молекула – найменша стійка частинка даної речовини. Молекула володіє основними хімічними властивостями речовини. Атом – це найменша частинка даного хімічного елемента.

2. Частинки, з яких складається речовина, перебувають у безперервному хаотичному  русі. Такий рух називаємо тепловим. Що вища температура речовини, то більша швидкість теплового руху.

3. Частинки речовини взаємодіють один з одним – притягуються і відштовхуються.

Частинки з розміром меншим за 1 мкм, броунівські, наприклад, пилок чи сажа, які перебувають у рідинах чи газах, також рухаються безладно. Цей рух викликаний тим, що молекули середовища, що рухаються хаотично, зазнають зіткнень з макрочастинками. Одна молекула не може зрушити з місця набагато більшу за неї частинку пилку чи сажі, але таких зіткнень одночасно відбувається дуже багато.
Якщо б частинку з усіх боків штовхала однакова кількість молекул, то вона б не рухалася. Проте молекули рухаються хаотично, а отже, зазвичай з одного боку зіткнень більше, ніж з іншого. Такі молекули штовхають макрочастинку, і вона починає рухатися. Такий рух називається броунівським.

Броунівський рух – це безладний рух  видимих, зважених в рідині (або газі) частинок твердої речовини (порошинки, частинки пилку рослини, сажі та ін.), що викликається тепловим рухом частинок рідини (або газу).

 Отже броунівський рух є доказом існування теплового руху.

Броунівський рух відбувається через те, що атоми та молекули речовини знаходяться в постійному хаотичному тепловому русі, тому постійно штовхають макрочастинку з різних сторін.  Було встановлено, що великі частинки з розмірами більше 5 мкм в броунівському русі практично не беруть участь (вони або не рухаються, або осідають). Більш дрібні частинки (менше 3 мкм) рухаються поступально складними траєкторіями або обертаються. Коли в середовищі опиняються макрочастинки (пилок чи сажа), тоді вони зазнають багато зіткнень, що усереднюються і формують постійний тиск. Тобто одна молекула не може зрушити з місця набагато більшу за неї частинку пилку чи сажі, але таких зіткнень одночасно відбувається дуже багато, до того ж зазвичай з одного боку зіткнень більше, ніж з іншого. Через це молекули штовхають макрочастинку, і вона починає рухатися. Такий рух називається броунівським.