25 жовтня 2022 року відбудеться часткове сонячне затемнення — явище, при якому для деяких людей на планеті Земля Місяць закриє собою на деякий час деяку частину Сонця.

Це явище можна буде спостерігати практично в усій Європі, на заході Азії та північному сході Африки. У Києві затемнення почнеться о 12.22 і триватиме до 14.50. О 13.36 Місяць закриє сонячний диск на 61% його діаметра – тобто буде спостерігатися максимум затемнення.

Повного затемнення ніхто на Землі спостерігати не зможе, бо місячна тінь пройде повз Землю — вище за північний полюс.

21 червня в північній півкулі планети Земля відбувається астрономічне явище – літнє сонцестояння.

День літнього сонцестояння є найдовшим днем ​​(найкоротша ніч) на рік у відповідній півкулі (крім району полюса, де єдиний світловий день в році триває півроку і літнє сонцестояння – середина цього полярного дня, коли Сонце більше доби не заходить за горизонт). Тривалість дня – 17 годин 33 хвилини. У високосні роки літнє сонцестояння трапляється 20 червня.
У середніх широтах протягом астрономічної зими та весни точка, в якій Сонце знаходиться в полудень, щодня піднімається все вище над горизонтом, а в день літнього сонцестояння «зупиняється» і змінює свій рух на протилежний. Потім вона кожен день опускається все нижче, і, врешті-решт, в момент зимового сонцестояння, знову «зупиняється» і починає підніматися назад.
Протягом декількох днів до і після моменту сонцестояння Сонце майже не змінює схилення, його полуденні висоти в небі майже незмінні. Звідси і походить сама назва сонцестояння. У спостерігача складається враження, що Сонце зупиняється в зеніті протягом усього дня.
Літнє сонцестояння починається, коли Сонце досягає висоти схилу + 23,5°, тобто кут між напрямком на центр Сонця і на північ земної осі стає мінімальним, а площина, що проходить через центр Сонця і вісь Землі, перпендикулярна до площини екліптики.

З нагоди Міжнародного дня космонавтики та 60-ої річниці першого польоту людини в космос 12 квітня 2021 року з Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України в прямому ефірі відбудиться розмова на тему «КОСМОС В НАШОМУ ЖИТТІ». В цьому обговоренні візьмуть участь науковці обсерваторії.
Початок о 19:00 за літнім київським часом на ютуб-каналі «Все про Всесвіт». 

Запитання науковцям можна надіслати заздалегідь на електронну адресу provsesvitvse@gmail.com або задати їх в чаті під час ефіру.

1 січня 2020 року  – Місяць (Ф= 0,3+) біля Нептуна (Ф= 0,3+);
2 січня 2020 року  – Місяць в апогеї своєї орбіти – точка еліптичної навколоземної орбіти, найвіддаленіша від центра Землі. Відстань від центра Землі у 1:31 складає 404578 км;
2 січня 2020 року  – Меркурій проходить в 1,5°на південь від Юпітера;
3 січня 2020 року  – максимум дії метеорного потоку Квадрантіди з сузір’я Волопаса. Очікується до 120 метеорів на годину;

4 січня 2020 року – Місяць (Ф= 0,66+) біля Урана;
5 січня 2020 року – о 8:00 Земля буде знаходитися в перигелії – найближчій до Сонця точці земної орбіти на відстані 0,9832436 а.о. Це означає, що Земля буде перебувати найближче до Сонця за весь рік. Після проходження перигелію швидкість руху Землі починає сповільнюватися;

7 січня 2020 року – Місяць (Ф= 0,9+) проходить на північ від Альдебарана;
10 січня 2020 року  – повний Місяць о 19:23;
10 січня 2020 року  – Меркурій у верхньому сполученні із Сонцем;
10 січня 2020 року – напівтіньове місячне затемнення. Така астрономічна подія настає, коли Місяць проходить область півтіні Землі, але не входить в тінь нашої планети (яскравість супутника несуттєво зменшується). Затемнення буде видно на більшій частині Європи, в Африки, Азії, в Західній Австралії та по всій Росії. Однак неозброєним оком спостерігач зможе помітити лише незначне потемніння краю місячного диска;

Фото: NASA / Территории, которые затронет полутеневое лунное затмение 10 января 2020

12 січня 2020 року – Меркурій проходить в 2° на південь від Сатурна;
12 січня 2020 року – Місяць (Ф= 0,98-) проходить на північ зоряного скупчення Ясла;
13 січня 2020 року – Місяць (Ф= 0,9-) проходить на північ біля Регула;
13 січня 2020 року – Місяць в перигеї своєї орбіти – точка еліптичної навколоземної орбіти, найближча до центра Землі. Відстань від центра Землі у 20:22 складає 365962 км;
13 січня 2020 року – Сатурн у сполученні із Сонцем;
17 січня 2020 року – Місяць (Ф= 0,53-) біля Спики;
18 січня 2020 року – Марс проходить у 4,7° на північ Антареса;
20 січня 2020 року – Місяць (Ф= 0,17-) біля Марса та Антареса;
24 січня 2020 року – Місяць (Ф= 0,01-) біля Сатурна;
24 січня 2020 року – новий Місяць у 21:44;
25 січня 2020 року – Місяць (Ф= 0,01+) біля Меркурія;
27 січня 2020 року – Венера проходить у 4 кутових хвилинах від Нептуна;
28 січня 2020 року – Місяць (Ф= 0,11+) біля Нептуна;
28 січня 2020 року – Місяць (Ф= 0,11+) біля Венери;

29 січня 2020 року – Місяць в апогеї своєї орбіти – точка еліптичної навколоземної орбіти, найвіддаленіша від центра Землі. Відстань від центра Землі у 21:29 складає 405389 км.

4 грудня 2019 року – Місяць поблизу Нептуна;
5 грудня 2019 року – Місяць в апогеї, в самій віддаленій від Землі точці навколоземній орбіті – 404445 км від центра Землі в 4:10;
8 грудня 2019 року – Місяць поблизу Урана;
12 грудня 2019 року – повний Місяць у 5:15;
13 грудня 2019 року – максимум дії метеорного потоку Гемініди з сузір’я Близнюків, до 120 метеорів за годину;
15 грудня 2019 року – Місяць проходить на північ від зоряного скупчення Ясла;

16 грудня 2019 року – Меркурій проходить в 5 градусах на північ від Антареса;
17 грудня 2019 року – Місяць (Ф= 0,71-) проходить на північ від Регула;
18 грудня 2019 року – Місяць в перигеї своєї орбіти, у найближчий до Землі точці навколоземній орбіті – на відстані 370 258 км від центра Землі в 20:31;
20 грудня 2019 року – Місяць (Ф= 0,3-) біля Спіки;
22 грудня 2019 року –  максимум дії метеорного потоку Урсіди з сузір’я Малої Медведиці, до 10 метеорів за годину;
22 грудня 2019 року – зимове сонцестояння. У цей день по Києву Сонце зійде о 7:57, а зайде через 8 годин о 15:57.

Це астрономічне явище, що відбувається, коли нахил осі обертання Землі в напрямку від Сонця набуває найбільшого значення. Максимальний кут нахилу земної вісі щодо Сонця під час сонцестояння становить 23°26′. Зимове сонцестояння припадає на найкоротший день і найдовшу ніч у році, коли висота підйому сонця на небосхилі є найнижчою.

Під час зимового сонцестояння Сонце вище широти 66,5 ° взагалі не сходить, і ніч триває цілодобово. Лише сутінки в цих широтах говорять про те, що Сонце десь під обрієм в середині сутінкового сегмента. На Північному полюсі Землі не видно не тільки Сонця, а й сутінків, тому напрямок на Сонце можна дізнатися лише за сузір’ями. Астрономічна довгота Сонця в цей момент 90 ° (знаходиться в сузір’ї Стрільця). В астрономії момент зимового сонцестояння приймається за початок зими. Після 22 грудня, висота Сонця над горизонтом, а з нею і тривалість дня почне повільно збільшуватися.

Традиції свята

У багатьох культурах день сонцестояння – як зимовий, так і літній – мав особливе значення. Взимку святкували відродження Сонця, яке з цього дня все більше і більше присутнє на небі.

На заході “старого” Сонця розпалювали ритуальні багаття, над якими читали молитви, щоб “нове” Сонце швидше набирало силу.

Кельти, які називали це свято Йоль, прикрашали оселю ялиновими гілками. Їх вішали над входом, вікнами, а також в кожному кутку будинку.

Слов’яни в цей день святкували Коляду, який в їх міфології був богом нового Сонця. У цей день влаштовували гуляння з піснями та танцями, а також дарували подарунки. Для слов’ян це свято було початком нового року.

У найдовшу ніч року було прийнято ворожити на майбутнє. Крім того, цей день підходить для того, щоб загадувати бажання. День сприятливий для медитацій, складання планів на майбутнє, генерального прибирання в будинку, розставання з усім старим і непотрібним, що є в житті.
23 грудня 2019 року – Місяць (Ф= 0,11-) поблизу Марса;
25 грудня 2019 року – Місяць (Ф= 0,01-) поблизу Меркурія;
26 грудня 2019 року – Новий Місяць у 5:16;
26 грудня 2019 року –  кільцеподібне сонячне затемнення.

Явище можна буде спостерігати з більшої частини Азії та Австралії. З вузької смуги на поверхні Землі на ясному небі можна буде побачити кільцеподібне сонячне затемнення – Місяць буде виглядати повністю оточений Сонцем, це явище називають вогненним кільцем.

Авторы и права: Деннис Л. Маммана (Ночной мир)

27 грудня 2019 року – Юпитер у з’єднанні із Сонцем;
31 грудня 2019 року – Місяць (Ф= 0,3+) поблизу Нептуна.

7 ноября 2019 года  – Луна близ Нептуна;
7 ноября 2019 года  – Луна в апогее своей орбиты на расстоянии 405059 км от центра Земли в 08:38;
9 ноября 2019 года  – Венера проходит в 4 градусах севернее Антареса;
Анта́рес или Антаре́с (α Sco / альфа Скорпиона) — ярчайшая звезда в созвездии Скорпиона, красный сверхгигант. Находится на расстоянии примерно 600 световых лет от Солнца. 
10 ноября 2019 года  – Марс проходит в 3 градусах севернее Спики;

Спи́ка — самая яркая звезда в созвездии Девы и шестнадцатая по яркости звезда неба с видимой звёздной величиной +1,04ᵐ. Название Спика происходит от лат. spīca virginis — колос пшеницы Девы. Созвездие Девы древние греки отождествляли с Деметрой, богиней плодородия и земледелия, держащей в руках колоски пшеницы.

11 ноября 2019 года  – Луна проходит южнее Урана;
11 ноября 2019 года  – Меркурий в нижнем соединении с Солнцем;
11 ноября 2019 года  – прохождение Меркурия по диску Солнца;

Транзит Меркурия – редкое астрономическое явление происходит 13-14 раз за столетие. 11 ноября с 14:36 по 20:04 (киевское время) Меркурий будет находится в нижнем соединении, то есть окажется между Солнцем и Землей. В это время можно будет наблюдать, как по солнечному диску начнет передвигаться Меркурий – это движение займет почти 6 часов.

12 ноября 2019 года  – полнолуние в 13:37;
12 ноября 2019 года  – максимум действия метеорного потока Северные Тауриды (ZHR= 5);
13 ноября 2019 года  – астероид Веста в противостоянии с Солнцем;
14 ноября 2019 года  –  Луна проходит севернее Альдебарана;

Альдебара́н (α Тельца) — ярчайшая звезда в созвездии Тельца. Название произошло от арабского слова الدبران (al-dabarān), означающего «последователь»: звезда на ночном небе совершает свой путь вслед за Плеядами. Из-за расположения в голове Тельца именовалась «Глаз Тельца» (лат. Oculus Taurī). Также известны названия Палилий и Лампарус.
Альдебаран легко найти на ночном небе. Если мысленно соединить три звезды Пояса Ориона слева направо (в северном полушарии) или справа налево (в южном), то первой яркой звездой, продолжающей воображаемую линию, как раз является Альдебаран.

17 ноября 2019 года  – максимум действия метеорного потока Леониды (ZHR= 20);
18 ноября 2019 года  – Луна проходит через звездное скопление Ясли;
20 ноября 2019 года  – Луна проходит севернее Регула;
23 ноября 2019 года  – Луна в перигее своей орбиты на расстоянии 366720 км от центра Земли в 7:56;
23 ноября 2019 года  – Луна (Ф= 0,12-) близ Спики;
24 ноября 2019 года  – Луна (Ф= 0,07-) близ Марса;
25 ноября 2019 года  – Луна (Ф= 0,03-) близ Меркурия;

26 ноября 2019 года  – новолуние в 15:08;
28 ноября 2019 года  – Луна (Ф= 0,06+) близ Венеры;
28 ноября 2019 года  – Меркурий достигает максимальной западной (утренней) элонгации 20 градусов.