4 липня 1753 року народился Жан П’єр Франсуа Бланшар, французький винахідник, найбільш відомий як піонер авіації і повітроплавання. Першим перетнув Ла-Манш на повітряній кулі 7 січня 1785 року разом з американцем Джоном Джеффрисом.

6 липня 1910 року народився фізик Борис Константинов. Його роботи присвячені акустиці, фізичній хімії, фізики ізотопів, фізики плазми і проблеми керованого термоядерного синтезу, астрофізиці, голографії. У ФТІ ім. А. Ф. Іоффе Борис Константинов заснував астрофізичну лабораторію та філію ядерної фізики, яка зараз носить його ім’я у Пітербургському інституті ядерної фізики.

7 липня 1950 року в англійському місті Фарнборо відбулося перше авіашоу. У льотній програмі бере участь перший екземпляр далекомагістрального авіалайнера «Брістоль Брабазон», яке створювалося для виконання трансатлантичних перельотів, але так і не вийшов зі стадії випробувань.

Міжнародний авіакосмічний салон Фарнборо проводиться Товариством британських авіакосмічних компаній. Фарнборо, вважається другою після французького Ле Бурже виставкою досягнень авіапромисловості. В авіасалоні в Фарнборо лідери провідних авіакосмічних корпорацій і галузей промисловості демонструють результати своєї діяльності за минулий після попереднього салону час. Суспільство британських авіакосмічних компаній організовує виставки починаючи з 1918 року. Перша авіаційна виставка була експонована в залі Олімпія у Лондоні. У 1932 році захід перемістилося на аеродром з метою демонстрації показових польотів.

9 липня 1802 року  народився Томас Девенпорт, американський коваль, винахідник. Він сконструював перший роторний електродвигун постійного струму, за допомогою якого приводилася в рух модель поїзда, яка також була створена Девенпортом.

10 липня 1856 року народився Никола Тесла, інженер, фізик, винахідник в області електротехніки і радіотехніки сербського походження. Читати більше…

30 червня в світі відзначають День астроїда (Asteroid Day).

У 2015 році Генеральна Асамблея проголосила 30 червня Міжнародним днем ​​астероїда, «який буде відзначатися щорічно на міжнародному рівні в річницю найбільшої астероїдної катастрофою в сучасній історії – зіткненням Землі з Тунгуським метеоритом  (що сталося 30 червня 1908 року) з метою підвищення інформованості громадськості про небезпеку зіткнення з астероїдами».
Міжнародний день астероїда покликаний підвищити рівень обізнаності громадськості про небезпеку зіткнення з астероїдом і інформувати населення про заходи щодо зв’язку в критичній ситуації, які повинні прийматися на глобальному рівні в разі виникнення реальної загрози зіткнення з об’єктами, зближуються з Землею.

1 липня 1916 року народився український радянський астроном, астрофізик Йосиф Самуїлович Шкловський. Іноземний член Національної АН США, член Королівського астрономічного товариства Великобританії. Ленінська премія (1960). Нагороджений орденом «Знак Пошани» та медалями.

Брав участь в постановці астрономічних космічних досліджень. Відомий також своєю науково-популяризаторською діяльністю. Автор дев’яти книг і більше трьохсот наукових публікацій, засновник школи сучасної астрофізики – відділу радіоастрономії Державного астрономічного інституту ім. П.К. Штернберга (ДАІШ) Московського Державного університету імені М.В. Ломоносова, Астрокосмічного центру Фізичного Інституту Академії Наук СРСР імені П.В. Лебедєва (тоді – відділу астрофізики Інституту космічних досліджень АН СРСР).
Відомий також як автор робіт з проблем існування позаземних цивілізацій та науково-популярних статей. Його книга «Всесвіт, життя, розум» привернула широку увагу до проблеми існування розумного життя за межами Землі.

• Основні праці пов’язані з теорією сонячної корони, радіоастрономії і рентгенівською астрономією. Займався розробкою загальної теорії корони Сонця і теорії радіовипромінювання. Незалежно від В.Л. Гінзбурга і англійського астронома Д. Мартіна, дав інтерпретацію радіовипромінювання «спокійного» Сонця, як теплового випромінювання верхньої хромосфери (на сантиметрових хвилях) і корони (на метрових хвилях).
• Пояснив властивості Крабовидної туманності випромінюванням релятивістських електронів в магнітному полі. Запропонував нову концепцію планетарних туманностей, зв’язавши їх з кінцем еволюції червоних гігантів і народженням білих карликів.
• У 1967 році, ще до відкриття пульсарів, проаналізувавши спостереження джерела випромінювання Скорпіон X-1 (Scorpius X-1) в оптичному і рентгенівському діапазонах, зробив правильний висновок, що випромінювання породжується акрецією на нейтронну зірку.
• У 70-х рр. працює в галузі вивчення природи галактичних і позагалактичних рентгенівських джерел.
• Ввів в обіг терміни «реліктове випромінювання» і «презумпція природності».
• Ряд досліджень присвятив полярним сяйвам і інфрачервоному випромінюванню нічного неба. Розробляв також питання, пов’язані з природою випромінювання квазарів, пульсарів, рентгенівських і гамма-джерел.

2 липня 1900 року відбувся пробний політ дирижабля LZ-1, побудованого німецьким винахідником графом Фердинандом фон Цеппеліном.

23 червня 1961 року набув чинності  Договір про мирне наукове використання Антарктики.

Цей договір був підписаний у місті Вашингтон (США) та набув чинності 23 червня 1961 після його ратифікації 12 державами-підписантами, які брали активну участь в антарктичних дослідженнях впродовж “Міжнародного геофізичного року” 1957 —1958 років (Аргентина, Австралія, Бельгія, Чилі, Франція, Японія, Нова Зеландія, Норвегія, Південно-Африканський Союз, СРСР, Велика Британія, США. З часу набуття чинності Договору до нього приєдналось 54 держави, у тому числі й Україна.
Договір визначає правовий режим регіону, який охоплює близько 10% поверхні Землі і поширюється на географічний простір на південь від 60-ї паралелі південної широти (включаючи шельфові льодовики, але не включаючи відкрите море, яке регулюється міжнародним правом). Договір спрямований на вирішення в означеному регіоні низки важливих геополітичних питань, таких як контроль над озброєнням, відтермінування територіальних претензій, забезпечення міжнародного наукового та природоохоронного співробітництва.

25 червня 1783 року французький хімік Антуан Лоран Лавуазьє повідомив на засіданні Паризької академії наук, що вода – це сполука водню та кисню.

13 червня 1831 року народився англійський фізик Джеймс Максвелл, який обгрунтував існування електромагнітних хвиль.

15 червня 1844 року американський винахідник Чарлз Гуд’їр запатентував метод вулканізації каучуку.

16 червня 1963 року стартував “Восток-6” з Валентиною Терешковою, першою жінкою-космонавтом.

Перед посадкою в корабель «Восток-6» 26-річна Валентина Терешкова вимовила легендарну фразу: «Небо, знімай капелюх. Я йду до тебе”. Коли Терешкова приготувалася до старту, її пульс сягав 140 ударів в хвилину. Після виходу корабля на навколоземну орбіту, пересилюючи нудоту, вона бадьоро доповіла: «Я – Чайка, політ проходить нормально!» 48 раз (стільки витків було зроблено навколо Землі) в Центрі управління польотами звучало: «Я – Чайка!» Цей позивний потім став крилатою фразою.
Політ Валентини Терешкової до теперішнього часу числиться в списку космічних рекордів як найтриваліше перебування на орбіті жінки, яка перебувала в кораблі одна. Терешкова пробула на орбіті 2 доби 22 години 50 хвилин і благополучно приземлилася в заданому районі. Решта жінок-космонавти входили до складу екіпажів. До того ж Терешкова виявилася наймолодшою ​​з жінок, що побували в космосі. Валентині Терешкової було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

18 червня 2009 року було запущено Lunar Reconnaissance Orbiter (LRO), космічний апарат НАСА з дослідження Місяця.

Три роки LRO провів на низькій полярній орбіті, збираючи детальну інформацію про Місяць та навколишнє середовище. Після цієї початкової орбіти LRO перейшов на стабільну еліптичну орбіту, пройшовши низько над південним полюсом Місяця. LRO зібрав скарбницю даних, зробивши неоціненний внесок у наші знання про Місяць.

6 червня 1933 року народився швейцарський фізик Генріх Рорер, який створив скануючий тунельний мікроскоп.

7 червня 1761 року під час дослідів Михайло Ломоносов виявив атмосферу планети Венера.

9 червня 1812 року народився німецький астроном Йоганн Галле, який в 1846 році відкрив планету Нептун. Існування цієї планети “вирахував” французький математик Левер’є.

11 червня 1895 року Чарльз Дюрея (Charles E. Duryea) запатентував перший у США автомобіль на бензиновому двигуні. На наступний рік в Спрінгфілді, штат Массачусетс, налагодив масове виробництво машин.

12 червня 1909 року  піднявся в повітря перший літак «Блеріо XII» з пілотом і двома пасажирами.

На ньому Луї Блеріо здійснив політ разом з Альберто Сантос-Дюмоном і Андре Фурньє. У тому ж році Блеріо на цьому літаку посів друге місце в Кубку Гордона Беннетта і встановив новий рекорд швидкості.

30 травня 1908 року народився шведський фізик Ганнес Альфвен, лауреат Нобелівської премії з фізики в 1970 році “за фундаментальні відкриття в області магнітної гідродинаміки та їх застосування у фізиці плазми”.

1 червня 1796 року народився французький фізик Микола Карно, один з основоположників термодинаміки.

2 червня 1983 року запущена автоматична космічна міжпланетна станція “Венера-15”.

24 травня 1844 року з Вашингтона до Балтимора було відправлено першу телеграму азбукою Морзе.

27 травня 1840 року народився шведський хімік Ларс Нільсон,  який відкрив хімічний мінерал скандій.

28 травня 1959 року з мису Канаверал, штат Флорида, США, в космос відправилися дві мавпи-шимпанзе Авель і Бейкер. Це був був суборбітальний політ.

Обидві мавпи чудово перенесли подорож, але коли прийшов час знімати вживлені для вивчення датчики, Авель не витримала анестезії і померла. А ось Бейкер дожила до похилого по мавпячим мірками віку і померла у віці 27 років в 1984 році.

18 травня 1850 року народився Олівер Хевисайд – англійський математик та фізик, який передбачив існування йоносфери.

20 травня 1927 року американський льотчик Чарлз Ліндберг розпочав перший безпосадковий трансатлантичний переліт.

22 травня 1906 року брати Орвіл та Уілбур Райт отримали патент на сконструйований ними літальний апарат.

9 травня 1845 року народився шведський винахідник французького походження Карл Густав Патрик де Лаваль, винахідник сопла, центрифуги, доїльного апарата. За своє життя Густав де Лаваль запатентував 93 винаходи.

9 травня 1911 року на засіданні Російського наукового товариства Борис Розінг продемонстрував класичну систему напівелектронного телебачення та здійснив передачу зображення чотирьох білих смуг на чорному фоні.

11 травня 1916 року Альберт Ейнштейн презентував свою теорію відносності.

13 травня 1913 року відбувся політ першого у світі 4-моторного літака «Російський витязь» конструкції киянина Ігоря Сікорського.

Вага літака (близько 5 тонн) була вчетверо більшою за вагу найбільшого на той час аероплана.

14 травня 1796 року англійський лікар Едвард Дженнер зробив перше щеплення від віспи 8-річному хлопчикові Джеймсу Фиппсу.

2 травня 1868 року народився американський фізик Роберт Вуд, який першим почав проводити ультрафіолетову та інфрачервону зйомку.

6 травня 1937 року найбільший в світі дирижабль “Гінденбург” спалахнув при приземленні в Лейкхерсті (штат Нью-Джерсі) і повністю згорів, забравши життя 36 осіб.

7 травня 1895 року в Петербурзі був продемонстрований “грозоотметчик” Олександра Попова – перший в світі радіоприймач.