15 лютого 1826 року народився ірландський вчений Джордж Стоні, який дав негативно зарядженій частинці назву електрон, визначивши його як «фундаментальну одиницю виміру електроенергії».

17 лютого 1600 року Джордано Бруно спалили на площі Квітів. Три століття тому на тому місці, де було запалене багаття, споруджено пам’ятник з написом «Джордано Бруно – від сторіччя, що він передбачав».

19 лютого 1473 року – народився польський астроном Микола Коперник. Він найбільш відомий як автор геліоцентричної системи світу – уявлення про те, що Сонце є центральним небесним тілом, навколо якого обертається Земля та інші планети. Ця ідея була початком першої наукової революції.

На фото: портрет Миколи Коперника, кінець XVI століття (музей міста Торунь)

8 лютого 1906 года народився Честер Карлсон, американський фізик, винахідник процесу ксерокопіювання.

8 лютого 1828 года народився Жюль Верн – французький письменник, автор науково-фантастичних і пригодницьких романів.

11 лютого 1720 року за особистою вказівкою Петра I тесляр Юхим Прокопович Ніконов починає будувати «потаємне судно», перший підводний човен. Судно було побудовано з досок, залізної смуги, мідних листів, шкіри та інших матеріалів. Ніконов три рази занурювався на дно в своєму потаємні судні. Після смерті Петра I випробування закінчилися.

На рисунку макет потаємного судна Юхима Никонова, випробуваного на озері Розлив в присутності Петра I в Сестрорецьку.

13 лютого 1910 року – народився американський фізик Уільям Бредфорд Шоклі, лауреат Нобелівської премії 1956 року «за дослідження напівпровідників і відкриття транзисторного ефекту». У 1956 році Шоклі заснував названу його ім’ям лабораторію, яка стала одним з витоків Кремнієвої долини. У 1960-і роки захопився ідеями євгеніки і почав публічну кампанію проти «виродження» американської нації, що призвело його до фактичного вигнання з наукової спільноти.

31 січня 1961 року в США проведений запуск космічної ракети з шимпанзе Хем на борту. Ракета мала швидкість 8000 км / год і піднялася на висоту 250 км над Землею. Шимпанзе була повернена без пошкоджень.

01 лютого 1857 року народився Володимир Бехтерев, лікар, психіатр і фізіолог, який заснував у 1918 році Інститут мозку людини.

04 лютого 1966 року радянська автоматична станція “Луна-9”, що була запущена 31 січня, здійснила першу посадку на поверхню Місяця і передала телевізійні зображення місячної поверхні.

6 лютого 26 років українській антарктичній станції ім. Вернадського.

06 лютого 1900 гроку вперше переданий радіосигнал біди на море.

7 травня 1895 року видатний фізик і винахідник Олександр Попов, показав у дії створений ним прилад і названий «грозоотметчиком». У завдання приладу входила реєстрація електромагнітного випромінювання. В історії науки і техніки, апарат Попова вважається першим своєрідним радіоприймачем, здатним здійснювати бездротову телеграфію. У 1897 році за допомогою приладу бездротового телеграфного зв’язку Попов зумів здійснити передачу телеграфних повідомлень між береговою військово-морською базою та військовим кораблем. Тріумфом системи Попова можна вважати інцидент, що стався взимку 1899 року, коли російський військовий корабель «Генерал-адмірал Апраксин» натрапив на підводні рифи, поблизу острова Гогланд, що біля берегів Фінляндії. Для організації рятувальної операції була потрібна надійний та чіткий зв’язок. Провідна телеграфна лінія в цьому випадку не могла допомогти морякам, що потрапили в біду. Було прийнято рішення про залучення до операції бездротовий телеграфний апарат Попова. До 6 лютого 1900 року команді рятувальників вдалося встановити постійний надійний радиотелеграфний зв’язок. В цей же час в море терпіли лихо рибалки, які дрейфували на крижині, врятувати їх могло тільки судно, яке вчасно підійшло б. Попов зумів передати радіотелеграфне повідомлення на криголам «Єрмак», судно відразу ж вийшло в море – рибалки були врятовані. У квітні 1900 року броненосець «Апраксин» був звільнений з «кам’яного полону», а бездротовий телеграф Попова було прийнято для потреб флоту.

24 січня 1736 року народився шотландський винахідник Джеймс Ватт, творець досконалої парової машини.

27 січня 1967 року в США загинули американські астронавти. Під час випробування американського космічного корабля “Аполлон” на старті в кабіні корабля виникла пожежа, в результаті якого загинули космонавти Вірджіл Гриссом, Едвард Уайт, Роджер Чаффі.

29 січня 1896 року американський фізик Еміль Груббе першим в світі використовував радіоактивне випромінювання для лікування раку.

Еміль Груббе отримав медичну освіту в Чикаго. Там же зібрав перший рентгенівський апарат в 1896 року. У тому ж році використав його для лікування жінки з рецидивуючим раком молочної залози.

17 січня 1706 року народився Бенджамін Франклін, американський вчений та винахідник.

• Ввів загальноприйняте тепер позначення електрично заряджених станів «+» та «−»;
• встановив тотожність електрики атмосферної та тої, яку можна отримати за допомогою тертя; привів доказ електричної природи блискавки;
• встановив, що металеві вістря, з’єднані з землею, знімають електричні заряди з заряджених тел навіть без дотику з ними і запропонував в 1752 році проект проєкт блискавковідвіду;
• винайшов біфокальні окуляри (1784);
• отримав патент на конструкцію крісла–гойдалки;
• в 1742 році винайшов економічну малогабаритну піч для будинку, що отримала назву піч Франкліна (або «пенсильванський камін»), а в 1770 році принципово її удосконалив;
• висунув ідею електричного двигуна і продемонстрував «електричне колесо», що обертається під дією електростатичних сил;
  Електричне колесо Франкліна
  
• вперше застосував електричну іскру для вибуху пороху;
• пояснив принцип дії лейденської банки, установив, что головну роль в ній грає діелектрик, що розділяє провідні обкладки;
• принципово удосконалив скляну гармонію, для якої стали складати музику Моцарт, Бетховен, Доніцетті, Р. Штраус, Глінка і Чайковський;
• розробив власну систему управління часом;
• зібрав великі дані про штормові вітри (норд–Ости) та запропонував теорію, що пояснює їх походження;
• за участю Бенджаміна Франкліна були проведені вимірювання швидкості, ширини та глибини Гольфстриму, і цю течію, назву якій дав Бенджамін Франклін, було нанесено на карту (1770).

18 січня 1829 року народився данський фізик  Людвиг Лоренц, який висунув електромагнітну теорію світла незалежно від Джеймса Максвелла.

21 січня 1885 року народився Умберто Нобіле, італійський конструктор дирижаблів і полярний мандрівник.

23 січня 1960 року  Жак Пікар і Дон Уолш на батискафі Трієст опустилися на дно Маріанської западини, досягнувши рекордної глибини 10916 м.

10 січня 1910 року народився англійський біохімік Норман Хитли, причетний до відкриття Олександром Флемінгом пеніциліну.

11 січня 1787 року англійський астроном Вільям Гершель відкрив супутники Урана – Титан і Оберон.

12 січня 2005 року з мису Канаверал запущено космічний апарат «Deep Impact» – космічний апарат НАСА, призначений для вивчення комети Темпеля 1. Апарат вперше в історії скинув на комету зонд, який протаранив її поверхню, попередньо сфотографувавши її з близької відстані.

13 січня 1610 року Галілей відкрив ще один супутник Юпітера – Каллісто.

13 січня 2022 року відбувся довгоочікуваний запуск українського супутника «Січ-2-30» в межах місії Transporter 3 за програмою SmallSat Rideshare Program від компанії Ілона Маска — SpaceX. Запуск відбувся о 17:25 за київським часом з космодрому SLC-40, що на мисі Канаверал, штат Флорида.

15 січня 1850 року народилася Софія Ковалевська, перша в світі жінка–професор математики, викладала в Стокгольмському університеті.

4 січня 1643 року народився англійський механік, фізик, математик та астроном Ісаак Ньютон.

7 січня 1610 року Галілей за допомогою винайденого ним телескопа відкрив три супутника Юпітера – Європу, Іо та Ганімед.

27 грудня 1971 року – відбувся запуск штучного супутника Землі “Ореол-1”.

Це позначило початок співробітництва СРСР та Франції у проведенні фізичних досліджень у космосі. Окрім вимірювання характеристик полярних сяйв космічними апаратами серії «Ореол» велися дослідження іонного складу верхніх шарів атмосфери Землі у полярних та приполярних районах. Із аналізом іонного складу пов’язане розкриття природи аномалій в іоносфері.

28 грудня 1798 року – народився англійський астроном Томас Хендерсон, перший Королівський астроном Шотландії. Хендерсон став одним із перших, хто виміряв річний паралакс зірки. Завдяки цим вимірам він оцінив відстань до Альфа Центавра в 3,25 світлових років, що на 33,7% менше істинного значення.

28 грудня 1882 року – народився англійський астрофізик Артур Стенлі Еддингтон.
В 1919 він експериментально підтвердив відхилення променів світла в полі тяжіння Сонця, а в 1924 створив теорію білих карликів. У 1938 році Еддінгтон був обраний президентом Міжнародного астрономічного союзу.

28 грудня 1895 року – у напівпідвальному приміщенні «Гран-кафе» на бульварі Капуцинок у Парижі відбувся публічний показ «Синематографа братів Люм’єр», що ознаменувало народження кінематографа. Програма першого кіносеансу складалася із десяти фільмів.

Всупереч поширеній помилці, фільм «Прибуття поїзда на вокзал Ла-Сьота» не увійшов до цієї програми, і був показаний вперше лише 6 січня 1896 року.

28 грудня 1929 року – народився Мартін Шмидт, голландський астроном, який виміряв відстані до астрономічних об’єктів, іменованих квазарами. Лауреат Премії Кавлі 2008 року в галузі астрофізики.

28 грудня 1907 року – народився радянський фізик Лев Аронович Сена, доктор физико-математических наук, один из основоположников авторской песни.

Лев Сена відомий як автор однойменного ефекту у низькотемпературній плазмі. Ефект полягає у перенесенні заряду внаслідок резонансної перезарядки, коли пружне розсіювання йона на атомі відсутнє.

1 січня 1801 року італійський астроном Джузеппе Піацца відкрив Цереру – найближчу до Землі карликову планету. Пиацци назвав нову планету Церерой на честь богині родючості і землеробства – покровительки Сицилії.

21 грудня 1773 року народився шотландський ботанік Роберт Броун, який відкрив “броунівський рух”.

24 декабря 1818 года народився англійський фізик Джеймс Джоуль, який займався проблемами термодинаміки.

26 декабря 1792 года народився англійський математик Чарлз Беббідж, творець першої аналітичної обчислювальної машини.